ГОЛОБОКИЙ, А, Е.

Голобокий, а, е. Съ голыми боками; переносное значеніе: бѣдный. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 301.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ГОЛОБРИШ, ША, →← ГОЛОБЛЯ, ЛІ,

T: 281