ГОЛОБОКИЙ, А, Е.
Голобокий, а, е. Съ голыми боками; переносное значеніе: бѣдный. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 301.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГОЛОБРИШ, ША, →← ГОЛОБЛЯ, ЛІ,